Невдала серія ігор спонукала керівництво клубу до кардинальнихх дій, які не стали чекати міжсезоння. Вінницька «Нива» «за обопільною згодою сторін» припинила співпрацю з двома гравцями.
Подробиці поки що невідомі, але можна зробити припущення, що стосовно Дмитра Козьбана керівництво клубу не влаштувала жахлива реалізація. Тобто, повна гольова неефективність у чемпіонаті. Особливо саме тоді, коли отримав травму Загорулько, Козьбан отримав карт-бланш у вигляді стабільного місця у основі, але не зміг забити бодай один гол у надважливих матчах і тому лінія атаки виглядала дуже беззубо. Нагадаємо, що Дмитро підключився до команди вже після пятого туру і розглядався, як підсилення саме атакуючої лінії «Ниви». Але не склалося… І тому рішення про припинення співпраці доволі очікуване.
Стосовно Борячука, ситуація абсолютно незрозуміла. На початку сезону його гра була дуже якісною. Олександр утюжив свій фланг від власних воріт і аж до чужого карного майданчика, багато і якісно подавав, зробив два гольові асисти партнерам, пробивав штрафні тощо… Усю ці роботу було сповна оцінено вболівальниками, які регулярно нагороджували Олександра високими балами у голосуваннях. Можна відмітити також, що Борячук був, так би мовити, «душею команди». Але потім щось змінилось. І це «щось», мабуть, знає лише сам гравець. Ми лише бачили, як поступово Борячук втратив місце у основі, а потім взагалі перестав потрапляти навіть до складу запасних. Можливо, тренерський штаб перестала влаштовувати гра Олександра, а його не влаштовувало те, що він перестав потрапляти у склад. Можливо, саме це і призвело до розставання.
Олександр Борячук – всього 8 гра – 6 у основі – 2 на заміну (557 хв.) – 0 голів, 0 асистів, 1 жовта картка, 0 червоних карток
У чемпіонаті відзначився двома асистами.
За оцінками голосувань вболівальників наразі займає 16 місце у рейтингу кращих гравців сезону.
Дмитро Козьбан – всього 9 гра – 4 у основі – 5 на заміну (367 хв.) – 0 голів, 0 асистів, 0 жовтих карток, 0 червоних карток.
Забив 2 голи у товариській грі з юнацькою командою «Ниви».
У чемпіонаті відзначився одним асистом.
За оцінками голосувань вболівальників наразі займає 18 місце у ретингу кращих гравців сезону.
Що ж далі? А далі невизначеність. Так, керівництво чесно казало ще непередодні сезону, що завдання виходу у першу лігу в цьому сезоні немає і головна ціль – розбудова інфраструктури. Але ж вболівальників такі плани не надто влаштовують. Вони бажають бачити самовіддачу, якісну гру і високі місця у турнірній таблиці вже зараз. Відсутність цілей на сезон також розслаблює гравців, у декого помічається не та самовіддача, яку сподіваються бачити глядачі на трибунах. До речі, і у основному напрямку – розвитку інфраструктури теж затишшя. Вочевидь, як було обіцяно, першу чергу тренувальної бази до нового року ніхто не здасть. Також легко спрогнозувати, що по завершенні ігрового року, завершиться співпраця з деякими гравцями. Можливо, це буде навіть третина складу. Не важко спрогнозувати, хто з гравців «у зоні вильоту» і ії потрібно багато чого довести у матчах, які залишились, для того, щоб залишитись у команді і на весняну частину першості.
Мабуть, мова може іти про усіх воротарів, Костюка, на якого були великі сподівання, а по факту було всього 5 виходів на поле, Гемега, на якого сподівались так само, як і на Козьбана, але так само помилились. Є питання по Граматіку, Кучеру, Брижчуку. Що робити з катастрофічно нестабільністю Зеленевича, Сербула? Чи не очікує Гавриленка, Чухно і Мулика доля бути «вічно перспективними на ліві запасних». Взагалі, «Нива» не виглядає зараз командою, в якій є недоторкані, крім, звичайно, Загорулька. І це абсолютно обєктивно. Решті гравців, навіть якщо вони мають більш-менш стабільне місце у основі, абсоолютно нічого не гарантовано і при появі більш серйозної конкуренції на їх позиції, з ними розпрощаються.
Але є і плюс – до міжсезоння ще залишилось три гри, які можуть поліпшити турнірну позицію а також мають проявити доцільність перебування гравців у складі «Ниви».