Саме у ці хвилини у Мукачево на центральному кладовищі міста проходить прощання з Імре Лендєлом, який помер учора 6 грудня.
Колишній гравець вінницього «Локомотиву» народився 1 червня 1943 року у футбольному місті Мукачево. Футболіст з міста над Латорицею міг однаково добре відіграти, як на задній лінії, так і у центрі та серед форвардів.
Емеріх Михайлович починав свою футбольну кар’єру у 1960 році у ФК «Спартак» («Верховина») Ужгород. Кілька ігор також провів за резервістів київського «Динамо» (1962 р.). Мукачівець був володарем «Кубка Надії» і кращим півзахисником всеукраїнського турніру (1964 р.). З 1966 по 1971 рік мукачівець провів у ФК «Локомотив» Вінниця, де разом із ним грали його земляки Стефан Решко, Янош Габовда та інші відомі гравці – Євген Снітко, Євген Трояновський, Віктор Юн Чен Ян та інші). Імре закінчив Вінницький педагогічний інститут (факультет фізичного виховання). Імре Лендєл більше 30 років тренував дітей, багато з яких яскраво проявили себе у великому футболі, наприклад, Анатолій Мущинка, Степан Беца та Василь Кобін. Усі троє свого часу грали за київське «Динамо», львівські «Карпати» та донецький «Шахтар», а також були збірниками України.
Пропонуємо вам частину інтервю Імре Лендєла, яке він дав порталу football24.ua:
– Свою кар’єру ви закінчуєте у вінницькому Локомотиві. Їхали туди на рік, однак затрималися на кілька сезонів?
– Було багато варіантів продовження футбольного шляху після СКА, але я обрав Вінницю і не шкодую.
– Тренував ту команду легендарний гравець Динамо Олег Макаров.
– Перш за все, Макаров був простою людиною. Регалій багато, однак у побуті це ніяк не проявлялося. Навпаки – занадто добрий. В команді його дуже любили. Палив, здається, по три пачки цигарок на день (посміхається).
– У Вінниці фактично розпочинали свою кар’єру за межами рідного краю закарпатці Стефан Решко і Янош Габовда. Згодом вони зроблять чудову кар’єру у Динамо і Карпатах відповідно.
– Крім моїх земляків, за Локомотив грали екс-гравці Динамо Євген Снітко і Євген Трояновський. Останній взагалі фактично утворював з Лобановським відомий “дубль W”. У Києві Трояновський грав лівого інсайда. Фантастичний гравець!
– Янош Габовда був вашим цімбором. У Львові про нього ходять легенди.
– Усе, що він вмів – це дар Божий. Хороший бомбардир, сильний форвард. У ті часи так не вчили, як тепер. Дали м’яч – грай. Та й людиною Янош був доброю.
– Вашому Локомотиву не бракувало, як би тепер сказали, харизми. У Вінниці з вами грав китаєць Віктор Юн Чен Ян.
– У Віті батько був з Китаю, а мати місцева. Грав він непогано. Російською спілкувався чудово. Китайська? Не чув від нього. Ззовні не особливо був схожий на китайця. Високий, симпатичний. Можливо, трохи очі його видавали.
– На ваших очах перші кроки в українському футболі робив Віктор Прокопенко. Про його тренерські здобутки знають всі, а от футболістом яким він був?
– Коли побачив Віктора вперше, то не міг повірити у те, що він стане хорошим футболістом. Високий, незграбний… Але я помилявся. Віктор якраз приїхав до нас із групи радянських військ у Німеччині. Поступово розкрився і проявив себе у Шахтарі і Чорноморці. А ще Прокопенко – порядна людина.
– У 1970-му Локомотив прийняв Абрам Лерман. Чимало його підопічних розповідали, що це дуже хороший фахівець. Ви погоджуєтеся? – У мене протилежна історія. Я Абрама Давидовича так і не зрозумів, тому скоро поїхав з Вінниці і закінчив кар’єру. До кінця я його так і не розгадав. Я повернувся додому в Мукачево і тут вже попрощався з футболом.
IP
niva.vn.ua
niva.vn.ua у соцмережі Facebook:
https://www.facebook.com/niva.vn.ua