Вінницька “Нива” здивувала осінньою трансферною активністю, буквально впродовж неділі підписавши аж чотирьох гравців. Цікаво, що три з них – досвідчені гравці, рівень яких – топ другої ліги. Цікавий хід керівництва “Ниви”, який говорить про декілька речей відразу.
Перший висновок – Це однозначно підсилення, підвищення конкуренції, можливості варіювати складом! І це підсилення заточене не для того, щоб волочитись у середині турнірної таблиці. Це лише припущення, але ці трансфери можуть свідчити про те, що команда, тренери і керівництво відчули смак перемог, свою силу, і амбіції підняли планку завдань- “чому б і ні…? перша ліга можлива вже у цьому сезоні”. Принаймні, є відчуття, що керівництво зовсім не проти піти на зимові канікули у статусі одного з лідерів.
Другий висновок – У клубі все гаразд з фінансуванням. Гравці завжди намагаються грати там, де стабільність, амбітні плани на майбутнє і є перспектива до професійного зростання.
Третій висновок – Команда своїми результатами, відсутністю скандалів, позитивною інформаційною складовою, планами на створення власної бази створила собі “позитивну карму”, яка приваблює кваліфікованих гравців. Також важлива роль головного тренера. Володимир Циткін – той тренер, до якого йдуть.
Ну а тепер про особистості. Хто ж до нас прийшов?
Дмитро Козьбан:
Це досвідчений гравець, який не загубився би у будь-якому клубі першої і другої ліги. Як відомо, Дмитро вже грав за вінницьку «Ниву» у сезонах 2009-2011 р. (68 ігор, 12 голів), коли команду тренував Олег Федорчук, а головна команда області здобула цілу низку визначних подій – Кубок Ліги (У фіналі Козьбан забив один з голів), вихід у першу лігу, найгучніший трансфер у своїй історіїї – продаж Пілявського у “Маккабі”, а також серію з пяти перемог поспіль у першій лізі.
9 липня 2013 року Дмитро Козьбан підписав контракт із луцькою “Волинню”, узявши свій улюблений номер “89”. Дебютував він у Премєр-лізі в першому турі у грі проти київського “Динамо”. Матч завершився із рахунком 1:1. Перший мяч за лучан Козьбан забив 2 вересня 2013 року на 86 хвилині матчу проти донецького “Металурга”, вийшовши на заміну замість Шумахера. Цей гол став переможним у грі. Потім, з 18 серпня 2016 року Дмитро перейшов до “Вереса”. Протягом сезону зіграв 28 ігор, забив 3 голи, допомігши команді зайняти третє місце і вийти у Премєр-лігу. Далі був польський “Мотор”, в якому Дмитро відіграв сезон. Потім знову перейшов у “Волинь”, де зіграв 26 матчів і забив 5 голів. Далі Козьбан перейшов у “Кремінь”, зігравши девять матчів і відзначившись шість разів. Особливо вдалою була гра з “Агробізнесом”, в якій Козьбан відзначився хет-тріком. Потім у карєрі гравця була молдовська “Сперанца” і ось, нарешті, відбулось поверненя у вінницьку “Ниву”.
Не є таємницею те, що саме у Вінниці він зустрів дівчину, яка стала його дружиною. І саме тому, де б не грав Козьбан, його дуже часто можна було побачити у Вінниці, де він підтримував спортивну форму, тренуючись разом з «Нивою» і маючи дружні стосунки з керівництвом і гравцями. Вболівальники очікували на офіційне повернення і ось це сталося!
Висновок: Судячи з того, як Козьбан увійшов у гру з “Рубіконом”, а він за 20 хвилин встиг віддати вбивчу передачу на Маляренка, пробити по воротам і, у решті решт, організувати четвертий гол – перехоплення, передостання передача, можна зробити висновок, що гравець знаходиться у хорошій формі і буде лише додавати.
Віталій Гемега:
Ще одне повернення. 27-річний гравець, родом з погребищенського району, але “футбольною батьківщиною” є “Динамо” Київ, де Віталій навчався у футбольній академії, починаючи з 11 років. Чи знали ви, що першим тренером гравця був нинішній головний тренер збірної України Олександр Петраков? Чи знали ви, що Гемега за юнацькі, молодіжні збірні України різних вікових категорій зіграв 38 ігор? Чи знали ви, що у сезоні 2012-13 р. Гемега єдиний з гравців “Динамо-2” у всіх іграх чемпіонату завжди виходив у основі? Усе це було. Були навіть збори з головною командою і один крок до головної заявки, але… травма все перекреслила. Далі реабілітація, “Говерла”, “Вісла”, “Олімпік”, “Рух”… “Нива”, в якій він провів 12 ігор, 383 хвилини і один гол. Кляті травми переслідували гравця, не даючи проявити свій талант на повну потужність. Але у тих іграх, в яких він виходив на поле, завжди був одним з лідерів.
Висновок: Гемега – це атакуючий півзахисник, який може створити момент як для себе, так і для партнерів, який постійно тримає у напрузі суперника. Грати “на расслабоні” – то не про Віталія. Боєць і талант – два у одному! І, саме головне, якщо стан здоровя дозволяє йому грати у повну силу – це однозначно підсилення!
Андрій Слінкін:
Господи, скільки ж яду ЗМІ і вболівальники випустили у цього гравця з приводу переходу до вінницької “Ниви”. “Алкоголік” знайшов собі команду” – образливо, але саме це звучало скрізь. Андрію слід просто переступити через цих “доброзичливців” і своєю грою довести, що вони жорстко помилялись. Так, дійсно був “алкогольний” скандал у останньому клубі гравця – “Перемозі”, коли президент клубу “”повісив усіх собак” на Слінкіна, сказавши, що “готовий оплатити лікування” і вигнавши з клубу. Версія гравця трішки інша, але правду знають, мабуть, лише вони. Єдине, що можна сказати з цього приводу – а що нинішні гравці “Ниви” безгрішні? Не будемо називати прізвищ, але ж колись були прорушення режиму, чи не так? І чи є питання до них зараз? Навпаки – ці гравці – одні з найкращих і є улюбленцями публіки. Чи знало керівництво “Ниви” про дурну репутацію гравця? Звичайно, знало. Чи була розмова з ним? Звичайно була. Чи прописані у контракті санкції у разі порушення режиму? Гадаю, що так. І останнє – чи мотивований цей гравець? Гадаю, що більш ніж достатньо.
Ну а тепер, хто ж це, Андрій Слінкін?
Нам повезло, що він приєднався до нашої команди, адже його досвід – беззаперечний факт і цінність. Лівий захисник. 178 см. 71 кг. Одесит, який серед своїх здобутків має кубковий фінал України, а також Кубок Молдови у складі “Зорі” Бельці.(31 гра), виступи за такі клуби, як “Чорноморець” (60 ігор), “Суми” (12 ігор), “Десну” (18 ігор), молдовську “Дачію” (12 ігор), а також словацьку “Сєніцу” (12 ігор) і латвійський “Вентспілс” (4 гри). Останнім клубом Слінкіна була “Перемога”.
Висновок: Питання у тому, як тренери планують використовувати захисника, адже його позиція вже має двох виконавців. Конкуренція підсилюється? Також цікавить фізичний і психологічний стан гравця. Якщо все ок – однозначно підсилення.
Володимир Мулик:
При всій повазі, тут поки що нема про що розповісти. Хлопцю всього 15 років. Нападник. Навряд чи будь-який тренер візьме на себе відповідальність кинути дитину у мясорубку другої ліги. Цей трансфер, мабуть, як поштовх гравцю для швидкого прогресу. Тренування з головною командою, розуміння і відчуття атмосфери другої ліги, приймати досвід від старших партнерів – це головне, що вимагається від юного гравця.
Висновок: Гравець на далеку перспективу. Єдине, на що може розраховувати Володимир – вихід на кілька хвилин на заміну при комфортній різниці у рахунку. І це вже буде успіхом.