Новина про передачу під управління ФК «Брацлав» Центрального міського стадіону викликала шквал різних емоцій та відгуків. Від схвальних – «Нарешті займуться стадіоном», нейтральних «Мені байдуже, головне щоб там грали у футбол» І до негативних «Чому передали такий величезний об’єкт за ціною однокімнатної квартири? Чому «Ниві» не давали управляти, а «Брацлаву» так легко віддали стадіон»
На правах демократичних принципів (Якщо у когось є інші думки, із задоволенням розміщу на сайті вашу альтернативну аналітику) спробую висловити свою думку стосовно управління Центральним міським стадіоном.
Звичайно, розумію, що цей текст орієнтований на ідеальний світ без корупції, власних шкурних інтересів і байдужості. Простіше нічого не робити, ніж створити дещо велике, що довгі роки буде працювати на користь місцевій громаді. Але тим не менш…
Суть. Головне.
Стадіоном не мають управляти ні «Брацлав», ні «Нива», ні будь-який інший інвестор. Стадіоном має управляти найнятий менеджер-координатор-управлінець разом із командою спеціально відокремленою відділом спортивного комітету Міської Ради Вінниці, підзвітним, безпосередньо меру, Міській Раді і громаді міста.
Чому так?
Тому що наразі стадіон це золоте «дно». Величезний об’єкт у аварійному стані на шести гектарах землі у центрі Вінниці, «Чемодан без ручки», який важко нести. Але якщо вкласти у цей об’єкт достатньо великі кошти, прибуток може перевершити усі сподівання. І саме цей прибуток має працювати на інші проекти і потреби саме вінницької громади, а не приватного інвестора.
Для міста усі питання з проектуванням, реконструкцією, архітектурою, пошуком підрядників, будівництвом, комунікаціями, технікою, дозволами, гарантіям для залучення партнерів та дольових інвесторів, субвенціям і фінансами при бажанні вирішуються миттєво і легко.
Звідки гроші?
Місцевий бюджет. І не кажіть, що фінансів немає. Останнім часом промайнула новина про реконструкцію каналізаційних люків за 13 млн грн., (До речі, просто покладіть на уявні ваги 13 млн. на каналізаційні люки і отримання 2 млн. інвестицій на ЦМС від «Брацлава». Хтось дійсно вважає вигідною для міста справою?) перекладання бруківки на Соборній та інше.
Також є варіант субвенції від УЄФА та ФІФА та довготривалі безвідсоткові позики від ЄС. Такі програми існують і вони можуть суттєво допомогти. Також це кошти від інвесторів-дольовиків. Про це трохи нижче. Ну і… акції, які можна продавати містянам певними пакетами під певний відсоток річних після введення об’єкта у експлуатацію.
Не на часі?
Багато хто скаже – не на часі. Вірно, але потрібно жити вже зараз і планувати життя, бюджетні надходження, інвестиційну привабливість міста після завершення війни. Тим більш, що створення проектної документації, перемовини, затвердження, підготовка рішень займуть багато часу. Приклад інших міст, де будуються стадіони, показує, що при бажанні можна зробити дещо для громади і під час війни.
Реконструкція чи демонтаж та будівництво нового стадіону?
Звичайно, будівництво нового стадіону. Реконструкція існуючої споруди нерентабельна апріорі. Це банальна викачка грошей з місцевого бюджету чи кишені приватного інвестора.
У чому унікальність?
Я пропоную дещо більше, ніж просто стадіон. Це величезний комплекс інвестиційних рішень, комерційних зон, згуртованих навколо спорту. Це величезний хаб-магніт обслуговування, розваг та відпочинку мешканців міста. Машина для заробляння грошей.
Як це має виглядати?
– Під усією площею футбольного поля і трибун двоповерховий паркінг. (Припустимо, три години безкоштовно, далі – платно)
– Крім того, на цих цокольних поверхах можна розмістити тенісні корти, боулінг, тренажерний зал, зал боротьби, боксу таке інше.
Лише уявіть, які кошти може приносити лише підземна частина споруди!
Далі більше!
– Чотири прямокутні трибуни приблизно на 16 тисяч глядачів. П’ять секцій на центральних трибунах та по три на бокових. (У когось є сумніви, що на такій споруді місця на матчах будуть порожніми?)
– Дах з освітленням над усіма трибунами, величезний цифровий екран, світло під стелею по периметру, справжній газон, бігові доріжки.
– По кутах арени чотири циліндричні скляні семиповерхові вежі.
У вежах:
1.Готель з видом на арену (Можливо, для футболістів, можливо, для гостей міста)
2.Ресторан зі столиками з видом на арену. (За окрему плату можна спостерігати з а футболом за столиками)
3.На перших поверхах супермаркети мереж Сільпо, АТБ та інших. (Це і є ті самі дольовики-інвестори, які можуть вкластись у будівництво цих Веж).
4.Кінотеатр, зоокуточок, дитячий розважальний центр.
5.Музей футболу.
6.Конференц зала, виставковий центр.
7.Концертна зала на 500 місць.
8.Дискотека, караоке.
9.Брендові бутіки
10.Багато усього іншого. Аптеки, книгарня, дрібна комерція
А також:
Кожної неділі на газоні стадіону на спеціальній площадці перед трибунами можуть проходити концерти, за окрему плату можна організовувати матчі команд інших міст, легкоатлетичні змагання тощо…
Висновок.
Звичайно, все це мрія, яка має право на життя, але особисто мені буде шкода, якщо стадіон буде передано у приватні руки і місто втратить контроль над таким величезним і потенційно фінансово-привабливим об’єктом, яким роками буде керувати інвестор, який щорічно буде вкладати мінімальні кошти, аби лише продовжувати «реконструкцію» за для користування спорудою у власних цілях. А насправді нічого кардинально не зміниться.
IP
niva.vn.ua
niva.vn.ua у соцмережі Facebook:
https://www.facebook.com/niva.vn.ua
niva.vn.ua у Телеграм:
https://t.me/nivavnua