Вінницька “Нива” завершила чемпіонат другої ліги у класичному стилі українських команд, які у минулому у міжнародних турнірах не змогли виконати максимальне завдання, але з оглядкою на матчі конкурентів мали деякі шанси на прохід у наступний етап. І, як правило, ці вирішальні матчі конкурентів були не на нашу користь, так і у чемпіонаті другої ліги матчі останнього туру не принесли “Ниві” бажаного другого місця. “Звягель” вдома не зміг здолати “Чайку” (2:2), а невмотивований лідер “Нива” з Бузової, яка завчасно забезпечила собі перше місце спокійно віддала три очки “Хусту” і, відповідно, пропуск у стикові ігри з ФК “Маріуполь”. Але не можна применшувати заслуги команди з Хуста, адже весняну частину першості команда провела дуже впевнено, здобувши шість перемог і лише одну нічию. Це ще раз підтвердило тренерську кваліфікацію Володимира Циткіна, якого у свій час навіть не намагались затримати у Вінниці, але, натомість, він всього лише за один сезон здобув визначного результату з командою, яка лише нещодавно виступала у статусі аматорів. До речі, як і “Нива” з Бузової.
А вінницька “Нива”… На жаль, нині команда не готова до першої ліги. Якісної футбольної інфраструктури як не було, так і немає. З 25 чоловік у складі команди приблизно 11-12 гравців весною або не грали зовсім, або мали надзвичайно незначну ігрову практику. Фактично, усю серію весняних ігор було проведено одним складом, який варіювався, швидше, вимушено, ніж через високу конкуренцію. Але головною проблемою є те, що не вистачило тієї самої “чемпіонської стабільності”, зарядженості, жаги, налаштування на максимальну самовіддачу і результат САМЕ У КЛЮЧОВИХ ІГРАХ. Бліда, невиразна гра у Звягелі. Гра, в якій нас влаштувала б навіть нічия. А також домашня нічия з невмотивованою Бузовою – ось де наше друге місце. Але ці дві гри – виключення з правил. Слід зауважити, що більшість ігор було проведено на досить високому рівні, гру команди було приємно спостерігати, створювалось багато моментів, забивалося багато голів, особливо слід відзначити бомбардирський хист Артура Загорулька, який став кращим бомбардиром сезону. Згадується яскравий початок весни у Швеця і яскраве закінчення сезону від Борячука, впевнена гра Коваленка у рамці, стабільність Грачова і Кольцова, шикарні стандарти Страшкевича, класні матчі у виконанні Шевчука, Мороза і Петрука та інших. У підтвердження цього є факт того, що гравці “Ниви” багато разів ставали кращими у своїх позиціях серед усіх гравців другої ліги. Отже, далеко не все погано, але вболівальникам від цього не легше.
Вболівальники вже звикли до того, що завжди чогось трішки не вистачає. Сезон від сезону є сподівання, ротація президентів, тренерів і гравців, обіцянки представників, плани керівництва клубу, кожного року ми чуємо розмови про будівництво бази, реконструкцію стадіону, першу лігу, але віз і нині там. Хоча ні, нещодавно розпочато будівництво футбольної бази клубу. Нарешті етап проектування перейшов у етап підготовчих робіт за участі важкої будівельної техніки. Що ж, зачекаємо ще сезон, але наявність бази аж ніяк не гарантує те, що команда у наступному сезоні займе прохідне місце і абсолютно не вирішує проблему реконструкції стадіону, він лише постарішає на рік. Так, при умові проходженні атестації грати можна буде і на базі, але це автоматично знецінить ЦМС, який може бути просто знесено, як аварійну, непотрібну споруду.
Як підсумок, віримо у ЗСУ, Бога і команду, а також сподіваємось на краще і працюємо заради перемоги на фронті, в тилу і на футбольному полі.
IP
niva.vn.ua