Якщо пригадати статистику участі вінницької «Ниви» у чемпіонатах останніх восьми років (після відродження), перше, що кидається у вічі – стабільність участі у другій лізі під девізом «Дякувати, що команда є…».
Змінювались президенти клубу, але нічого не змінювалось у плані турнірних успіхів.
Відродилась «Нива» завдяки організаторським здібностям голови громадської організації «Гідність Нації» Вадима Кудіярова з ідеєю краудфандінгу фінансування клубу, а також екс-керівнику СБУ Василю Вовку (при якому, мабуть, і відчувалось найбільше бажання керівництва підвищитись у класі, але і було найбільше претензій до суддівства).
У цей же час відбулось унікальне явище в українському футболі, коли посаду директора клубу зайняв лідер ультрас Дмитро Рогозюк (до речі, оба екс-керівника «Ниви» змінили цивільні футбольні справи на військову форму і з честю боронять Україну від рашистських загарбників)
Наступним етапом еволюції клубу стало те, що клуб підхопив діючий футболіст Артур Загорулько. Граючий президент, лідер команди, кращий бомбардир чемпіонату, як одна особистість – дійсно, справа унікальна в українському футболі. Завдяки підтримці тестя, керівника і співвласника «Барцьось групп» Володмира Барцьося клуб почав розвивати інфраструктуру – було придбано клубний автобус, який брендовано клубними кольорами, розпочалося будівництво тренувальної бази. І хоча до завершення будівництва роботи залишилось ще досить багато, але вже відбулось декілька офіційних матчів. Подібного інфраструктурного стрибка з перспективною на майбутнє не було з часів президенства Олега Караванського і почесного президента «Ниви» і одночасно президента федерації боксу України Володимира Продивуса, який побудував СК «Нива» з надією на яскраві турнірні перспективи головного клубу області. Але не склалося. З роками, СК «Нива» було занедбано, центральний міський стадіон поступово перетворився на аварійну споруду, на яку у жодного уряду, у жодного Президента України не знаходилось коштів на реконструкцію, або будівництво нової арени. Були певні сподівання на прихід до влади Петра Порошенка, власника корпорації «Рошен» і у минулому також президента вінницької «Ниви», але і тут вболівальників чекало розчарування – жодної допомоги ні клуб, ні головна спортивна споруда області не отримали. У той час, як інші клуби доволі легко знаходили інвесторів, будували нові стадіони, виходили з другої лігу у першу, а далі транзитом у Премєр Лігу і навіть єврокубки (тут згадуємо «Рух», «Колос», «Минай», «ЛНЗ», «Полісся», «Львів», «Карпати» та інших), вінницька «Нива» стабільно зависла у другій лізі, за багато років не спромігшись піднятись хоча б у першу лігу. Змінювались тренери – яскраві і самобутні – Колчін, Колінс, Ярошенко, Циткін, Остапенко та інші, змінювались гравці, серед яких були таланти, які заграли у інших клубах першої ліги, і навіть у Премєр-лізі, але вінницький «віз» знаходиться «і нині там». Погано й те, що підсумкові результати клубу у чемпіонатах не надто радували. Із восьми сезонів у п’ятьох команда займала 6-8 місця, а відставання від лідерів складало більш, ніж 20 очок… Прямо скажемо – не надто успішні виступи, враховуючи склад і кількість учасників. Не став виключенням і сезон 2023-24 р. Так, можна говорити що «футбол – не головне», ковід, війну, складну економіку, інші пріоритети і відсутність інвесторів. Все це вірно, але ж «поле» «однаково рівне» для усіх.
Ну а вболівальникам залишається вболівати, дякувати за те, що клуб існує і сподіватись на краще… Як завжди.
2016-17 р.
7 місце (з 17 учасників) 32 гри – 14 п. – 8 н. – 10 п. – 42-33 – 50 очок (1.»Жемчужина», 2.«Рух»)
Відставання від першого місця – 26 очок.
2017-18 р.
3 місце (з 11 учасників) 27 ігор – 13 п. – 6 н. – 8 п. – 34-21 – 45 очок. (1.«Агробізнес», 2.«Прикарпаття»)
Відставання від першого місця – 25 очок.
2018-19 р.
4 місце (з 10 учасників) 27 ігор – 11 п. – 9 н. – 7 п. – 29–23 – 42 очка. (1.«Минай», 2.«Черкащина»)
Відставання від першого місця – 7 очок.
2019-20 р.
8 місце (з 11 учасників) 20 ігор – 5 п. – 5 н. – 10 п. – 22–28 – 20 очок. (1.«Нива» Т, 2.«Полісся»)
Відставання від першого місця – 21 очко.
2020-21 р.
6 місце (з 13 учасників) 24 гри – 10 п. – 3 н. – 11 п. – 38–38 – 33 очка. (1.«Поділля», 2.«Ужгород»)
Відставання від першого місця – 24 очка.
2021-22 р.
8 місце (з 15 учасників) 17 ігор – 7 п. – 4 н. – 6 п. – 29–20 – 25 очок (1.«Карпати», 2.«Лівий Берег»)
Відставання від першого місця – 23 очка.
2022-23 р.
4 місце (з 10 учасників) 18 ігор. – 10 п. – 5 н. – 3 п. – 29–16 – 35 очок. (1. «Нива» Б, 2.«Хуст»)
Відставання від першого місця – 7 очок.
2023-24 р.
7 місце (з 15 учасників) 26 ігор. – 9 п. – 9 н. – 8 п. – 41–36 – 36 очок. (1 «Дружба», 2.«ЮКСА», Звягель)
Відставання від першого місця – 26 очок.
IP
niva.vn.ua