3 місяць війни. Хроніка новин про “Ниву”

Минуло три місяці війни. Продовжуємо моніторити події, щоб потім нічого не забулося, не було втрачено.

 Футбольне життя зупинилось 24 лютого відразу після того, як перша балістична рашистська ракета перетнула кордон з Україною. Але зупинка футбольного життя ніщо порівняно з обірваним життям десятків тисяч українців.

Не грається спокійно в футбол, не вболівається, не пишеться про футбол, доки гинуть наші. НАШІ УКРАЇНЦІ, серед яких є і безліч вболівальників і футболістів. Наприклад, пришла новина про те, що екс-гравець «Ниви» воротар Павло Асаула також захищає країну у лавах ЗСУ. Честь і хвала. А скільки тих, про кого ми не знаємо? Честь і хвала тим, хто не втік, не залишився за кордоном, хто захищає країну у ЗСУ, теробороні, хто волонтерить, допомагає грішми на благодійні цілі, грає благодійні матчі, веде інформаційну боротьбу, працює на економіку країни. Кожна людина, яка є в країні, важлива! Кожна дія на користь країни – це крок до загальної перемоги!

На цьому фоні зявились деякі уточнюючі подробиці стосовно турецького вояжу «Ниви». Як виявилось, Вішталюк, Трофименко і Ларкіна взагалі не їздили в Туреччину. А повернулись лише  троє – Остапенко, Войцеховський і Колос. Інші залишились за кордоном. Про тренерів клубу Леонова і Старостяка взагалі нічого не відомо – де вони, яка у них позиція стосовно війни. Більшість гравців влаштувались у різних слабких лігах Східної Європи. Але про приблизно половину складу нічого не відомо. Можливо, хтось з гравців повернувся на Батьківщину. Справедливості заради, слід відзначити деяку активність представників клубу на благодійному напрямку. Наприклад, вболівальникам було запропоновано прийняти участь в аукціоні, на якому було виставлено лот – унікальну футболку «Ниви» з надписом «Ми є.Були. І будем ми! Й вітчизна наша з нами!». Її було продано вболівальнику Роману за 14000 грн, які було передано на потреби ЗСУ. Також клубом було організовано доставку з Європи певної кількості благодійної допомоги, яку було відправлено у «гарячі» регіони України.

Більше новин про «Ниву» немає. І це зрозуміло – де факто клубу немає. У ігровому плані честь «Ниви» захищають юні футболісти з молодіжної команди, які залишились у Вінниці, кожного дня відчувають на собі подих війни, чують сирени, гул військових літаків …і грають у благодійних турнірах. Мабуть, саме на цих хлопців і слід сподіватись в майбутньому, коли війна скінчиться. Хто, як не вони?

Ну і останнє. Не дограний чемпіонат офіційно завершився. «Нива» залишилась на восьмому місці. Але яке то має значення?

IP

niva.vn.ua

Leave a comment